Зеленський призначив ще одного суддю ВАКС для розблокування €300 млн від ЄС
Президент Володимир Зеленський призначив ще одного суддю Вищого антикорупційного суду. Це завершує виконання умови програми Ukraine Facility, необхідної для отримання Україною від 250 до 300 млн євро фінансування від Європейського Союзу.
Президент Володимир Зеленський призначив ще одного суддю Вищого антикорупційного суду, завершивши таким чином кадрову умову, необхідну для розблокування фінансування від Європейського Союзу за програмою Ukraine Facility. Йдеться про кошти в обсязі від 250 до 300 млн євро, які Україна ризикувала втратити через затримку з призначенням антикорупційних суддів.
Відповідний указ №843/2026 підписано у понеділок, 31 серпня. Згідно з документом, Денис Коваленко призначений на посаду судді Вищого антикорупційного суду. Це призначення стало продовженням процесу, розпочатого 21 серпня, коли глава держави призначив 11 суддів ВАКС та 5 суддів його Апеляційної палати. Тоді керівник апарату суду Богдан Крикливенко пояснював, що з 17 відібраних кандидатів було призначено 16, оскільки подання щодо останнього було сформоване пізніше за інших.
Раніше видання «Європейська правда» повідомляло, що Україна мала час орієнтовно до 17 вересня, аби виконати умову програми Ukraine Facility щодо призначення антикорупційних суддів. У публікаціях наголошувалося на безпідставно довгій затримці, яка тривала ще з липня, та містився заклик до президента підписати відповідні укази якомога швидше. Тепер, з огляду на прогрес у відборі суддів, з’явилися підстави розраховувати на отримання повної суми у 300 млн євро.
Програма Ukraine Facility передбачає регулярну фінансову підтримку України від Європейського Союзу, однак її виплати прив’язані до виконання низки структурних та антикорупційних індикаторів. Призначення суддів Вищого антикорупційного суду було одним із ключових зобов’язань української сторони в межах цієї програми. Бездіяльність у цьому питанні могла призвести до втрати значної частини фінансування, що мало б негативні наслідки для державного бюджету в умовах війни.
Окремо, у контексті роботи антикорупційних органів, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко повідомив про плани НАБУ та САП перевірити законність походження коштів, які вносилися як застава на рахунки ВАКС у межах низки кримінальних проваджень. Це стосується, зокрема, і застави за колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака, якому у травні було повідомлено про підозру у справі про легалізацію 460 млн грн під час будівництва котеджного містечка «Династія» під Києвом.
Клименко зазначив, що антикорупційні органи мають напрацьований механізм перевірки таких транзакцій через підрозділи фінансового моніторингу банків та Державну службу фінансового моніторингу. За його словами, перевірки можуть проводитися навіть без реєстрації кримінального провадження, якщо йдеться про відстеження ланцюга походження коштів у фінансовій системі. Він утримався від висунення версій щодо конкретних справ, наголосивши на необхідності зібрати факти перед будь-якими висновками.
